14 вересня 2026 року в готелі St David’s у Кардіффі перші міністри Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії — Джон Свінні (Шотландська національна партія), Рун ап Йоверт (Плайд Кемри) та Мішель О’Ніл (Шинн Фейн) — підпишуть спільну декларацію та меморандум про взаєморозуміння. Документи вимагатимуть права на проведення референдумів про незалежність від Великої Британії. Про це повідомляє The Telegraph.
Що зафіксують у меморандумі
Угода охоплює чотири сфери: економіку, енергетику, відносини з Європою та міжнародне співробітництво й самовизначення. Усі три партії погодяться, що їхні країни мають стати членами ЄС: Шотландія та Уельс — як нові держави-члени, а Північна Ірландія — у складі Республіки Ірландія. Економічний розділ стверджуватиме, що модель Великої Британії не працює на користь громадян цих країн.
Хронологія та політичний контекст
9 вересня прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив у парламенті, що референдум щодо Шотландії можливий у разі підтримки громадською думкою. За даними одного джерела (NV), у листі від 10 вересня Бернем назвав такий референдум неприйнятним до наступних загальних виборів — цю інформацію підтверджує лише одне видання. 12 вересня під час візиту до Дубліна президент США Дональд Трамп заявив, що «був би радий» побачити об’єднану Ірландію. Умови Белфастської угоди передбачають, що Північна Ірландія залишається у складі Великої Британії, поки більшість її населення цього хоче. Вперше на чолі Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії одночасно перебувають партії, які виступають за незалежність. Мері Лу Макдональд є президенткою Шинн Фейн і лідеркою опозиції в Ірландії.
Залишити відповідь