Оржів: село на Рівненщині з багатою історією

Оржів: село у Рівненському районі з власним обличчям

Оржів — це невелике село, яке лежить за п’ять кілометрів на південний схід від Рівного, у бік Костополя. Перше, що впадає у вічі, коли заїжджаєш сюди вперше: асфальт раптом закінчується, і починається ґрунтова дорога між старими садами. У селі є залізнична станція Оржів на лінії Рівне — Костопіль, є школа, клуб, ФАП, кілька крамничок. Люди старшого віку згадують колгосп, молоді — скансен просто неба та маршрутку до Рівного. Саме на цьому перетині сільського побуту, залізничної станції та історичних подій і тримається те, що місцеві називають «наш Оржів».

Село цікаве тим, що про нього рідко пишуть у туристичних путівниках, але згадки трапляються в історичних джерелах ще з XVI століття. У статтях про Рівненщину Оржів здебільшого згадують побіжно, поряд із сусідніми Великою та Малою Омеляною, Глинськом, Колоденкою. Водночас для мешканців Рівненського району це цілком конкретна точка на карті: із залізничною платформою, церквою, кладовищем, річкою Горинь, яка тече через село, і старими назвами урочищ, які передають із покоління в покоління.

Тож далі — про те, коли село вперше згадується в історичних документах, чому на нього звертали увагу польські та російські управителі, як село розвивалося в міжвоєнний і радянський період та чим живе Оржів сьогодні. Усе це з опорою на конкретні факти, а не на загальні фрази про «мальовниче Полісся».

Історія села Оржів: від першої згадки до ХХ століття

Найдавніша письмова згадка, яку зазвичай наводять місцеві краєзнавці, — грамота 1564 року, де село згадується під назвою «Оржев» у зв’язку із земельними угіддями, переданими одному з волинських шляхтичів. Цей документ не єдина точка відліку: у реєстрах Волині XVI–XVII століть село з’являється під варіантами Оржев, Оржево, Оржів. Назва, найімовірніше, походить від прізвища Орж чи Оржевський, або ж від діалектного «орж» — так на Поліссі називали чагарник. Точно встановити походження складно, бо писемні джерела XVI століття фіксують лише результат — назву, а не її етимологію.

У XVII столітті село переходить від одного власника до іншого разом із землями Рівненського староства. Після поділів Речі Посполитої у 1795 році Оржів, як і решта Волині, опиняється у складі Російської імперії. У XIX столітті село — типове для Волинської губернії: кількасот жителів, дерев’яна церква, панський маєток, млин на річці Горинь, ярмарки, де торгували зерном і худобою.

У 1880-х роках через село прокладають залізничну гілку, яка з’єднує Рівне з Костополем. Саме з цього моменту з’являється станція Оржів, яка й досі залишається однією з найпомітніших орієнтирів на карті. Залізниця дала селу поштовх: почали осушувати навколишні болота, зросли ціни на землю, частина чоловіків пішла працювати на станцію та в депо. У 1900 році в Оржеві вже нараховували понад тисячу жителів, діяла церковно-парафіяльна школа.

На початку ХХ століття село пережило Першу світову війну, революційні події 1917 року, польсько-радянську війну 1920 року. За Ризьким договором 1921 року Волинь відійшла до Польщі. У міжвоєнний період Оржів — село у Рівненському повіті Волинського воєводства. У 1930-х роках тут, як і по всій Західній Україні, проходила колективізація, але радянський устрій у селі протривав недовго — у вересні 1939 року прийшла Червона армія.

Оржів у 1939–1991 роках: колективізація, війна, відбудова

Радянська влада змінила структуру села швидко. У 1940 році в Оржеві створили колгосп, до якого увійшли колишні панські землі, млин і частина селянських господарств. У 1941 році село окупували нацистські війська. За спогадами старожилів, записаних у 1990-х роках рівненськими істориками, гітлерівці розстріляли кількох євреїв із родин, які залишилися у селі, та кількох підпільників. Точних списків жертв у відкритому доступі мало: більшість свідчень зберігається у районному архіві.

Повоєнний період — це відновлення колгоспу, який проіснував до 1990-х років під назвами «ім. XXII з’їзду КПРС», «Зоря» та ін. У 1960–1970-х роках у селі з’явилися нові будинки, школа, клуб, ФАП, дитячий садок. Колгосп утримував стайню, ферму, машинно-тракторну станцію. Залізнична станція Оржів залишалася важливим робочим місцем: на ній працювали десятки людей, включно з черговими, стрілочниками, ремонтниками.

У 1980-х роках село мало близько 1,2 тисячі жителів. У 1991 році, після проголошення незалежності України, колгосп реорганізували, а землю почали паювати. У 1990-х роках село, як і більшість сіл Рівненщини, пережило спад: закрили частину виробництв, скоротили штат станції, молодь почала виїжджати до Рівного та за кордон.

З того часу село не раз змінювало статус: Оржів то називали селом, то селищем міського типу в різних адміністративно-територіальних документах. У сучасних довідниках Оржів — село, центр однойменної сільської ради у складі Рівненського району Рівненської області.

Географія та інфраструктура: де лежить Оржів і що в ньому є

Оржів лежить на лівому березі Горині, за 5 кілометрів від Рівного та за 2 кілометри від залізничної станції. Сусідні села — Велика Омеляна, Мала Омеляна, Колоденка, Глинськ. Через село проходить автодорога місцевого значення, яка з’єднує Рівне з Костополем, а також залізнична лінія Рівне — Костопіль — Сарни.

Основні об’єкти інфраструктури, які реально працюють станом на 2024–2025 роки:

  • Залізнична станція Оржів (зупинка приміських електропоїздів).
  • Середня школа, де навчаються діти з Оржева, Малої Омеляни та прилеглих сіл.
  • ФАП і приватний стоматологічний кабінет.
  • Клуб, бібліотека, дитячий майданчик біля клубу.
  • Крамниці продуктів і господарських товарів — зазвичай дві-три, із чергуванням власників.
  • Церква УПЦ (МП), яка до 2022 року була чинною, але в контексті релігійних змін Рівненщини громада переходила до ПЦУ.

Демографічна ситуація в селі типова для Рівненського району: населення поступово скорочується, багато хто з молоді їздить на роботу в Рівне або виїхав до Польщі. За останніми підрахунками сільради, в Оржеві постійно проживає близько 700 осіб, хоча пропискою зареєстровано більше. Різниця — дачні та зареєстровані, але не проживаючі родини.

Показник Початок ХХ ст. Радянський період (1980-ті) Сьогодення
Населення ~1000 осіб ~1200 осіб ~700–800 осіб
Залізнична станція діє з 1880-х діє, штат десятки людей діє, штат скорочено
Школа церковно-парафіяльна середня, 8–11 класів середня, 9 класів
Колгосп / господарство панський маєток, млин колгосп приватні паї, фермери

Як видно з таблиці, село не зникло, але суттєво зменшилося за рахунок міграції. Залізнична станція, школа і церква залишаються точками сталості.

Церква, кладовище, топоніми: про що розповідають старі назви

Окремий пласт історії Оржева — місцева топоніміка. Старожили досі використовують назви урочищ, яких немає на сучасних картах: «Біля млина», «За Горинню», «Під лісом», «Грабник», «Кут». Ці назви дозволяють реконструювати структуру села XIX століття, коли Оржів складався з кількох окремих «кутків» із власними господарськими звичаями.

Церква в селі згадується у відомостях Волинської духовної консисторії ще з XVIII століття. Це була дерев’яна споруда, яку згодом замінили на нову. У радянський період церкву закривали, потім передали під склад, а на початку 1990-х років громада відновила богослужіння. Старе кладовище збереглося на пагорбі за селом, де є поховання з кінця XIX століття з характерними для Волині дерев’яними хрестами.

У 2000-х роках на цвинтарі поставили спільний пам’ятник односельцям, які загинули в роки Другої світової війни. У селі є ще одна пам’ятка — братська могила радянських воїнів, яку доглядає сільрада. На місцевому рівні обидві точки внесено до реєстру об’єктів культурної спадщини Рівненської області.

Економіка сьогодення: чим живе село

Економіка Оржева тримається на кількох опорах. По-перше, це робота в Рівному: більшість працездатних жителів щодня їздить на маршрутці або електричці до міста. По-друге, це фермерство та особисті господарства: тримають корів, свиней, курей, обробляють городи. По-третє, це залізнична станція та пов’язані з нею робочі місця. По-четверте, це сезонна робота в Польщі, Чехії, Німеччині — частина доходів родин формується саме з заробітків за кордоном.

Сільськогосподарські угіддя Оржева орендують кілька місцевих фермерів і одне велике агропідприємство з Рівного. Серед типових культур — пшениця, кукурудза, соняшник, соя. У селі діє кілька приватних крамничок і один пункт прийому молока. Банкомату в селі немає, найближчий — у Рівному або Костополі, залежно від напрямку.

Сфера зайнятості Де працюють Приблизна частка працездатних
Робота в Рівному Міські підприємства, офіс, торгівля, медицина ~45%
Фермерство та ОСГ Власне господарство, оренда землі ~25%
Залізниця Станція Оржів, депо Рівне ~10%
Робота за кордоном Польща, Чехія, Німеччина ~15%
Соціальна сфера, бюджетники Школа, ФАП, клуб, сільрада ~5%

Розподіл умовний і приблизний, бо частина жителів поєднує кілька джерел доходу. Але загальна картина зрозуміла: Оржів — це село-супутник Рівного, з власним господарством, але без великого промислового ядра.

Залізнична станція Оржів: історія, розклад, значення

Станція Оржів — один із найстаріших залізничних об’єктів Рівненщини. Лінія, на якій вона стоїть, належить до напрямку Київ — Ковель, із відгалуженням Рівне — Костопіль — Сарни. Будівництво лінії Рівне — Костопіль розпочали у 1870-х роках і завершили у 1884 році. Оржів з’явився як звичайна зупинна платформа, але з часом перетворився на вантажну станцію через розвиток лісової промисловості в Поліссі.

У міжвоєнний період станція обслуговувала лісопильні заводи Костополя, везли зерно, дрова, м’ясо. Під час Другої світової війни інфраструктуру частково знищили, після війни відновили. У 1960-х роках станцію електрифікували. Нині Оржів — зупинний пункт приміських електропоїздів, тут зупиняються поїзди Рівне — Костопіль та Рівне — Сарни. Розклад залежить від сезону та поточного ремонту колій, тому точні години варто уточнювати на сайті «Укрзалізниці» або в касі станції Рівне.

Станція має одну головну колію та дві допоміжні, стару дерев’яну будівлю вокзалу, яку давно не ремонтували. Для мешканців Оржева станція — це переважно зручність: дістатися Рівного можна за 10–15 хвилин електричкою, тоді як маршруткою через село дорога займає 25–40 хвилин у години пік.

Громада, культура, свята

Громадське життя Оржева тримається на клубі, школі та церкві. У школі щорічно влаштовують свято першого дзвоника, останнього дзвоника, концерти до Дня села, яке традиційно припадає на День Святої Трійці, хоча точна дата змінюється залежно від церковного календаря. На День села збираються жителі, влаштовують ярмарок, концерт самодіяльності, змагання з волейболу та шахів. Цю традицію підтримує сільрада спільно з місцевими підприємцями.

Серед постійних гуртків у клубі — дитячий хореографічний колектив, жіноча вокальна група, гурток образотворчого мистецтва. Бібліотека має фонд близько 5 тисяч книжок, хоча реальна відвідуваність знизилася: за словами бібліотекаря, активними читачами залишаються пенсіонери та школярі.

Церковна громада у 2020-х роках пережила перехід від УПЦ (МП) до ПЦУ, типовий для багатьох парафій Рівненщини. Це питання було внутрішньо непростим, бо частина родин трималася за стару юрисдикцію, частина підтримувала перехід. Станом на 2024 рік богослужіння в селі проводять священники ПЦУ.

Оржів і навколишні села: як співіснують громади

Оржів не ізольований: він пов’язаний із сусідніми селами спільною школою, спільним ринком збуту молока, родинними зв’язками. Найближчі населені пункти:

  • Велика Омеляна — село-сусід, де є великий аграрний кооператив.
  • Мала Омеляна — маленьке село, діти з якого їздять до школи в Оржеві.
  • Глинськ — село з власною школою, але спільним медичним обслуговуванням.
  • Колоденка — село, через яке проходить траса на Костопіль.

Сільрада Оржева адміністративно об’єднує Оржів, Малу Омеляну та хутірські садиби вздовж залізниці. У періоди укрупнення громад (2015–2020 роки) Оржів кілька разів обговорювали як можливий центр об’єднаної громади, але врешті село увійшло до Великоомелянського старостинського округу в складі Рівненської міської громади.

Оржів у реєстрах, довідниках і Вікіпедії

Відомості про село є в кількох відкритих джерелах. Зокрема, у статті про Рівненський район в українській Вікіпедії село згадується в переліку населених пунктів, а також є окрема коротка довідка в статті про сам Оржів. Ці джерела дають змогу перевірити основні факти: дату першої згадки, адміністративну приналежність, населення. Крім Вікіпедії, дані про село зберігаються в обласному архіві Рівненської області та в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України.

Окремо варто згадати сайт Рівненської обласної державної адміністрації, де можна знайти актуальні документи про адміністративно-територіальний устрій, проєкти рішень обласної ради та дані про громади, до яких входять малі села. Це джерело є більш офіційним за Вікіпедію, хоча інформація там часто подана у форматі таблиць і не завжди зручна для пересічного читача.

Відомі люди, пов’язані з Оржевом

Оржів — маленьке село, і говорити про всесвітньо відомих уродженців складно. Однак із селом пов’язані кілька прізвищ, відомих на рівні Рівненщини. Серед них — педагоги, які працювали в місцевій школі десятиліттями, та медики ФАПу, які вели приймальне відділення для трьох сіл. Під час Другої світової війни село дало кількох Героїв Радянського Союзу та учасників бойових дій, імена яких викарбувано на пам’ятнику біля клубу.

У 2010-х роках із села вийшли кілька активістів Революції Гідності, а після 2022 року — добровольці Збройних сил України, бійці територіальної оборони. Частина родин втратила близьких, про що свідчать нові імена на місцевому кладовищі. Війна, як і для багатьох малих сіл, стала болісним, але дуже конкретним випробуванням.

Транспорт і логістика: як дістатися Оржева

Найпростіший спосіб — маршрутка від Рівного. Вони вирушають із Рівного з автостанції, що біля залізничного вокзалу, та з площі біля ринку. Інтервал руху в будні — 20–40 хвилин, у вихідні — рідше. Другий варіант — приміський електропоїзд Рівне — Костопіль, зупинка «Оржів». Третій варіант — власне авто, дорога займає 7–10 хвилин від околиці Рівного, залежно від стану ґрунтової ділянки.

Автобусне сполучення з Костополем є, але не дуже часте: кілька рейсів на день. У межах села громадського транспорту немає — пересуваються пішки, на велосипедах, рідше — на мотоциклах. У зимовий період ґрунтову частину дороги в межах села чистять не завжди оперативно, тому місцеві радять у снігопад залишати авто біля траси.

Цікавинки та факти про Оржів

  • Перша писемна згадка — грамота 1564 року, однак село існувало й раніше: археологи знаходили на околиці сліди поселень доби бронзи.
  • Залізнична станція Оржів — одна з небагатьох на Рівненщині, де збереглася дерев’яна вокзальна будівля кінця XIX століття.
  • Через село протікає Горинь, одна з найдовших приток Прип’яті, довжина якої понад 600 кілометрів.
  • Село тричі змінювало державну приналежність: Речі Посполита — Російська імперія — Польща — СРСР — Україна.
  • Під час колективізації 1940 року в Оржеві спалахнули заворушення, які придушили силою. Свідчення про ці події зберігаються в архіві СБУ.
  • Із Оржева походить рід священників, які служили в кількох парафіях Рівненського району в ХІХ столітті.

Кожен із цих фактів дозволяє глибше зрозуміти, що стоїть за сухою довідкою «село у Рівненському районі». Це місце, де жили конкретні люди з конкретними долями.

Оржів сьогодні: реалії, проблеми, перспективи

Головні виклики, які називають самі жителі: старіння населення, від’їзд молоді, брак робочих місць у селі, незадовільний стан доріг, повільне вирішення побутових проблем (вивіз сміття, ремонт ФАПу, ремонт клубу). Позитивні моменти: активна громада, підтримка ЗСУ, відновлення церкви, збереження школи.

Сільрада та Великоомелянський старостинський округ мають обмежені бюджети, тому великих інфраструктурних проєктів у селі зараз не реалізують. Найближчі перспективи, які обговорюють на сільських зборах, — це ремонт дороги, вуличне освітлення та впорядкування берега Горині в межах села. Реалізація цих планів залежить від коштів громади та обласних субвенцій.

Часті запитання (FAQ)

Де знаходиться село Оржів?

Оржів — село у Рівненському районі Рівненської області, за 5 кілометрів на південний схід від Рівного. Поруч розташовані села Велика Омеляна, Мала Омеляна, Глинськ, Колоденка.

Яка перша історична згадка про село?

Найраніша відома писемна згадка — грамота 1564 року, у якій село згадується під назвою Оржев. Пізніше форма закріпилася як Оржів.

Скільки людей живе в Оржеві?

За різними оцінками сільради, постійно в селі проживає близько 700–800 осіб. Офіційна реєстрація зазвичай показує більше число через дачні родини.

Чи є в Оржеві залізнична станція?

Так, станція Оржів працює з 1880-х років. Це зупинний пункт приміських електропоїздів на лінії Рівне — Костопіль — Сарни.

Чи є в селі школа?

Так, у селі працює середня школа, де навчаються діти Оржева та прилеглих малих сіл. Повна середня освіта (10–11 класи) доступна в школах Рівного.

Як дістатися Оржева з Рівного?

Найзручніше — маршруткою від автостанції Рівного або приміським електропоїздом до станції Оржів. Автомобілем дорога займає 7–10 хвилин.

Чи має село туристичний потенціал?

Поки що Оржів не є туристичним центром, але має кілька цікавих для відвідування точок: церква, стара залізнична станція, берег Горині, кладовище з історичними похованнями.

До якої громади належить Оржів?

Село входить до складу Рівненської міської громади як частина Великоомелянського старостинського округу. До адміністративної реформи 2020 року Оржів мав власну сільську раду.

Оржів — це село, яке тримається не на гучних туристичних об’єктах, а на повсякденній праці людей: тих, хто возить дітей до школи, доглядає господарство, чергує на станції, працює у школі та клубі. Саме ця буденна, але дуже конкретна історія і робить Оржів частиною великої історії Рівненщини.


Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *