Журналіст «Української правди» Михайло Ткач 14 жовтня 2026 року заявив, що звернувся до австрійських правоохоронців із вимогою встановити, хто надав свідчення, які могли вплинути на рішення про його затримання у Відні. За словами журналіста, дехто з цих людей, імовірно, повʼязаний із колишнім генеральним прокурором України Русланом Кравченком, розшуком якого Ткач займався у складі редакційного завдання.
Рішення австрійської сторони та обставини затримання
Михайла Ткача та оператора видання Ярослава Бондаренка затримали у Відні 8 жовтня. Прокуратура Відня пояснювала затримання свідченнями очевидців, які нібито помітили трьох чоловіків під час спостереження за обʼєктом. Ткача звільнили 9 жовтня. Під час допиту, за словами журналіста, йому предʼявили «аналог підозри» зі звинуваченнями у шпигунстві на користь української військової розвідки, участі у злочинній організації та завданні шкоди Австрії. Бондаренко отримав ті самі обвинувачення; під час операції з видалення скла з його тіла кайданки з нього не знімали.
Реакція редакції та дипломатичні кроки
Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва повідомила про затримання та назвала його незаконним. МЗС України заявило, що український консул контактує з австрійськими колегами і офіційно звернувся із запитом на доступ до Ткача й розʼяснення обставин. Ткач також зазначив, що австрійські слідчі під час допиту вже знали про затримання саме українських журналістів і повідомили йому про це.
Залишити відповідь